Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
верескун —
вереску́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
верескун —
ВЕРЕСКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато верещить. Матуся підставила під рожеву п'яточку долоню й подарувала зраділому верескунові ще кілька подоланих сантиметрів такого незбагненного для нього навколишнього світу (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
верескун —
див. крикливий
Словник синонімів Вусика
верескун —
КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм.
Словник синонімів української мови
верескун —
ВЕРЕСКУ́Н, а, чол., розм. Той, хто багато верещить.
Словник української мови в 11 томах
верескун —
Верескун, -на м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Словник української мови Грінченка