Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
верея —
Вере́я: — одвірок, стовп (стояк), на якому навішують ворота [8]
Словник з творів Івана Франка
верея —
вере́я 1 іменник жіночого роду стовп, на який навішують ворота вере́я 2 іменник жіночого роду човен
Орфографічний словник української мови
верея —
ВЕРЕ́Я¹, ї, ж. Стрижень, на який навішують двері, ворота і т. ін.; завіса (див. заві́са²). І всякий, хто має премудрість в серці до чого, нехай іде й робить, що заповів Господь: і скинію, і завіси, і покрови, і кілки, і вереї, і стовпи, і стояла! (Г.
Словник української мови у 20 томах
верея —
ВЕРЕ́Я, ї, ж. Стовп, на який навішують ворота.
Словник української мови в 11 томах
верея —
(укр.) 1. Одна зі стулок воріт в українських дворах. 2. Вертикальний стовп (прикрашений різьбленням) для навішування полотен воріт, який застосовувався у російському дерев'яному теслярстві.
Архітектура і монументальне мистецтво
верея —
Верея, -реї ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. КС. 1882. IV. 171. Поставивши ворота з вереями. К. Іов. 85.
Словник української мови Грінченка