верклюг верклю́г -а, ч., зах. Пристрій для підвішування казанка над вогнем. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках верклюг — Верклюг, -га м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ... Словник української мови Грінченка