вертепник

верте́пник

-а, ч., заст.

Актор, який ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави.

Значення в інших словниках

1. вертепник — верте́пник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вертепник — ВЕРТЕ́ПНИК, а, ч. Актор, який, маніпулюючи ляльками, прикріпленими на дроті, виконує ролі персонажів вертепної вистави. – Гей, ви, як вас там назвати! – закричав я вертепникам, що вже складали манаття. – Стривайте! Я хочу винагороду вам дати!...  Словник української мови у 20 томах
3. вертепник — ВЕРТЕ́ПНИК, а, ч., заст. Актор, що ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави. Мандрівні музиканти й актори, зокрема вертепники, творці і пропагандисти свого мистецтва, протиставляють його реалізм...  Словник української мови в 11 томах