вертепник
ВЕРТЕ́ПНИК, а, ч., заст. Актор, що ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави.
Мандрівні музиканти й актори, зокрема вертепники, творці і пропагандисти свого мистецтва, протиставляють його реалізм, його тісні зв’язки з конкретною дійсністю аскетичному, далекому від інтересів народних мас мистецтву, яке насаджувала церква (Укр. клас. опера, 1957, 39).
Словник української мови (СУМ-11)