1. Словник української мови в 11 томах

вертепник

ВЕРТЕ́ПНИК, а, ч., заст. Актор, що ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави.

Мандрівні музиканти й актори, зокрема вертепники, творці і пропагандисти свого мистецтва, протиставляють його реалізм, його тісні зв’язки з конкретною дійсністю аскетичному, далекому від інтересів народних мас мистецтву, яке насаджувала церква (Укр. клас. опера, 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертепник — верте́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вертепник — -а, ч., заст. Актор, який ляльками на держаках виконував ролі персонажів вертепної вистави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертепник — ВЕРТЕ́ПНИК, а, ч. Актор, який, маніпулюючи ляльками, прикріпленими на дроті, виконує ролі персонажів вертепної вистави. – Гей, ви, як вас там назвати! – закричав я вертепникам, що вже складали манаття. – Стривайте! Я хочу винагороду вам дати!... Словник української мови у 20 томах