вертикал

ВЕРТИКА́Л, у, ч., астр.

1. Усяке велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і довільну точку небесної сфери.

2. Прилад для вимірювання висоти світил.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертикал — вертика́л іменник чоловічого роду в астрономії Орфографічний словник української мови
  2. вертикал — -а, ч., астр. 1》 Усяке велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і довільну точку небесної сфери. 2》 Прилад для вимірювання висоти світил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертикал — ВЕРТИКА́Л, а, ч., астр. Велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт і довільну точку на сфері. Вертикал, що проходить через точки Півночі та Півдня, називається небесним меридіаном, через точки Сходу і Заходу – першим вертикалом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. вертикал — вертика́л (від лат. verticalis – прямовисний) велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і будь-яку точку небесної сфери. Словник іншомовних слів Мельничука