вертикал
ВЕРТИКА́Л, у, ч., астр.
1. Усяке велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і довільну точку небесної сфери.
2. Прилад для вимірювання висоти світил.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вертикал — вертика́л іменник чоловічого роду в астрономії Орфографічний словник української мови
- вертикал — -а, ч., астр. 1》 Усяке велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і довільну точку небесної сфери. 2》 Прилад для вимірювання висоти світил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вертикал — ВЕРТИКА́Л, а, ч., астр. Велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт і довільну точку на сфері. Вертикал, що проходить через точки Півночі та Півдня, називається небесним меридіаном, через точки Сходу і Заходу – першим вертикалом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вертикал — вертика́л (від лат. verticalis – прямовисний) велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і будь-яку точку небесної сфери. Словник іншомовних слів Мельничука