вертикал

ВЕРТИКА́Л, у, ч., астр.

1. Усяке велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і довільну точку небесної сфери.

2. Прилад для вимірювання висоти світил.

Значення в інших словниках

1. вертикал — вертика́л іменник чоловічого роду в астрономії  Орфографічний словник української мови
2. вертикал — -а, ч., астр. 1》 Усяке велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і довільну точку небесної сфери. 2》 Прилад для вимірювання висоти світил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вертикал — ВЕРТИКА́Л, а, ч., астр. Велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт і довільну точку на сфері. Вертикал, що проходить через точки Півночі та Півдня, називається небесним меридіаном, через точки Сходу і Заходу – першим вертикалом (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. вертикал — вертика́л (від лат. verticalis – прямовисний) велике коло небесної сфери, яке проходить через зеніт і будь-яку точку небесної сфери.  Словник іншомовних слів Мельничука