Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
верчений —
ве́рчений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
верчений —
Кручений, просвердлений
Словник чужослів Павло Штепа
верчений —
ВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до верті́ти 1, 3. Отвори, верчені свердлом; // у знач. прикм. Непрямий, викривлений. * Образно. Вона-то вислухає всю мою довгу розповідь про моє кручене-верчене життя (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
верчений —
Ве́рчений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)