вершки

вершки́

-ів, мн. (рідше одн. вершок, -шка, ч.).

1》 Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока.

2》 перен. Найкраща частина чогось.

|| заст., ірон. Найвпливовіша частина суспільства.

Значення в інших словниках

1. вершки — вершки́ множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. вершки — Верхи, сметанка; (суспільства) еліта.  Словник синонімів Караванського
3. вершки — Сметанка  Словник чужослів Павло Штепа
4. вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий молочний продукт з великим умістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока.  Словник української мови у 20 томах
5. вершки — Молочний продукт, одержаний шляхом сепарації свіжого молока; в., як правило, пастеризують та гомогенізують; вміст жиру 12-30%; в. згущені і сухі, з в. виробляють масло; після сквашення — сметана.  Універсальний словник-енциклопедія
6. вершки — збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку.  Фразеологічний словник української мови
7. вершки — ВЕРХІ́ВКА (керівна, найбільш впливова частина суспільства, класу, організації тощо), ВЕРХИ́ розм., ВЕРШКИ́ ірон., СМЕТА́НКА ірон.; ОЛІГА́РХІЯ книжн. (правляча група суспільства).  Словник синонімів української мови
8. вершки — Вершки́, -кі́в, -ка́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Зо всіх гладишок чисто було вершки поз’їдаю, наче той кіт. (Барв., Опов.., 1902, 356).  Словник української мови в 11 томах