ветуля

вету́ля

-і, ж., зах.

1》 Однорічна коза.

2》 Вівця з першим ягням.

Значення в інших словниках

1. ветуля — Ветуля, -лі ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230.  Словник української мови Грінченка