Великий тлумачний словник сучасної мови

взаємовиключний

взаємови́ключний

-а, -е.

Який виключає можливість одночасного спільного існування, перебування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. взаємовиключний — ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ, а, е. Який усуває можливість одночасного спільного існування, перебування і т. ін. У логіці парадокс – суперечність, отримана внаслідок зовні логічного міркування, що приводить до взаємовиключних висновків (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах