взаємовиключний
ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ, а, е.
Який усуває можливість одночасного спільного існування, перебування і т. ін.
У логіці парадокс – суперечність, отримана внаслідок зовні логічного міркування, що приводить до взаємовиключних висновків (з наук.-попул. літ.);
Компроміс як продуктивний тип поведінки зарекомендував себе і в такій ситуації, коли обидві сторони наділені однаковою владою, а їх інтереси взаємовиключні (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)