взаємовиключний

ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ, а, е.

Який усуває можливість одночасного спільного існування, перебування і т. ін.

У логіці парадокс – суперечність, отримана внаслідок зовні логічного міркування, що приводить до взаємовиключних висновків (з наук.-попул. літ.);

Компроміс як продуктивний тип поведінки зарекомендував себе і в такій ситуації, коли обидві сторони наділені однаковою владою, а їх інтереси взаємовиключні (з навч. літ.).