взаємовиключення
ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧЕННЯ, я, с.
Неможливість одночасного спільного існування, перебування; обопільна несумісність.
У поетичній драматургії Лесі Українки є риси кількох напрямів і течій тогочасного європейського мистецтва, які дисертант розглядає не в дусі взаємовиключення, а в їх інтеграції у творчості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me