взаємозбагачення

взаємозбага́чення

-я, с.

Взаємне набуття яких-небудь позитивних якостей.

Значення в інших словниках

1. взаємозбагачення — взаємозбага́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. взаємозбагачення — ВЗАЄМОЗБАГА́ЧЕННЯ, я, с. Взаємне збагачення кого-, чого-небудь. В останні десятиріччя все більшого поширення набуває процес взаємодії та взаємозбагачення усного і писемного мовлення (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах