Значення в інших словниках вибучити — ви́бучити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови вибучити — ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати². Словник української мови у 20 томах вибучити — ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати². Словник української мови в 11 томах