Словник української мови у 20 томах

вибучити

ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати².

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вибучити — ви́бучити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вибучити — див. вибучувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибучити — ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати².  Словник української мови в 11 томах