1. Словник української мови у 20 томах

вибучити

ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибучити — ви́бучити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибучити — див. вибучувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибучити — ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати². Словник української мови в 11 томах