вибучування
ВИБУ́ЧУВАННЯ¹, я, с., буд.
Дія за знач. вибу́чувати¹.
Вибучування фундаменту.
ВИБУ́ЧУВАННЯ², я, с.
Дія за знач. вибу́чувати².
Вибучування пряжі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибучування — вибу́чування 1 іменник середнього роду заповнювання бутовою кладкою вибу́чування 2 іменник середнього роду вимочування в лугу Орфографічний словник української мови
- вибучування — -я, с. Дія за знач. вибучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибучування — ВИБУ́ЧУВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. вибу́чувати¹. ВИБУ́ЧУВАННЯ², я, с., техн. Дія за знач. вибу́чувати². Словник української мови в 11 томах