1. Словник української мови в 11 томах

вибучування

ВИБУ́ЧУВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. вибу́чувати¹.

ВИБУ́ЧУВАННЯ², я, с., техн. Дія за знач. вибу́чувати².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибучування — вибу́чування 1 іменник середнього роду заповнювання бутовою кладкою вибу́чування 2 іменник середнього роду вимочування в лугу Орфографічний словник української мови
  2. вибучування — -я, с. Дія за знач. вибучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибучування — ВИБУ́ЧУВАННЯ¹, я, с., буд. Дія за знач. вибу́чувати¹. Вибучування фундаменту. ВИБУ́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. вибу́чувати². Вибучування пряжі. Словник української мови у 20 томах