вибучити

ви́бучити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибучити — див. вибучувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибучити — ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати². Словник української мови у 20 томах
  3. вибучити — ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати². Словник української мови в 11 томах