вибухівка

ВИБУХІ́ВКА, и, ж.

Вибухова речовина.

Якийсь контужений сержант .. розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (О. Гончар);

Призначено чергування студентських патрулів, які приходили ще затемна, перевіряли аудиторії, шукали в грубках і за радіаторами вибухівки (Р. Іваничук);

Вранці до будівлі готелю під'їхав начинений вибухівкою автомобіль із трьома терористами і вибухнув (з газ.).