вибухівка
ВИБУХІ́ВКА, и, ж. Вибухова речовина.
Якийсь контужений сержант.. розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (Гончар, І, 1954, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибухівка — вибухі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вибухівка — -и, ж. Вибухова речовина, вибухове начиння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибухівка — ВИБУХІ́ВКА, и, ж. Вибухова речовина. Якийсь контужений сержант .. розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (О. Словник української мови у 20 томах