вибілюючий

вибі́люючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати.

Значення в інших словниках

1. вибілюючий — вибі́люючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вибілюючий — ВИБІ́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вибі́лювати 1, 2. ∆ Вибі́люючі гли́ни — глини, які мають властивість вбирати жири, смоли, пігменти, слиз.  Словник української мови в 11 томах