Словник української мови в 11 томах

вибілюючий

ВИБІ́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вибі́лювати 1, 2.

Вибі́люючі гли́ни — глини, які мають властивість вбирати жири, смоли, пігменти, слиз.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вибілюючий — вибі́люючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вибілюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови