Великий тлумачний словник сучасної мови

виволочити

ви́волочити

-очу, -очиш, док., перех.

Поволочити довго, на всі боки.

|| ким. Поволочити скрізь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виволочити — ви́волочити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виволочити — ВИ́ВОЛОЧИТИ, очу, очиш, док., кого, що. Поволочити довго, на всі боки. Тоді Семенець взявсь за Макітру: в один бік за чуба, в другий – вим'яв, виволочив, скільки сам знав (С. Васильченко); // ким. Поволочити скрізь. [Бурлака:] Слухай, Михайло!...  Словник української мови у 20 томах
  3. виволочити — ВИ́ВОЛОЧИТИ, очу, очиш, док., перех. Поволочити довго, на всі боки. Тоді Семенець взявсь за Макітру: в один бік за чуба, в другий — вим’яв, виволочив, скільки сам знав (Вас., II, 1959, 51); // ким. Поволочити скрізь.  Словник української мови в 11 томах