вивідний

вивідни́й

-а, -е.

Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись.

Значення в інших словниках

1. вивідний — вивідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вивідний — ВИВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись. Вивідною канавою, забрьохані й брудні, вони [парубки] волокли побитого Вівденка (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
3. вивідний — ПОХІДНИ́Й перев. спец. (утворений, виведений тощо з іншого подібного), ВИВІДНИ́Й рідше. Від деякого часу уникають у нас і терміна фольклор, хоч, розуміється, не можуть обійтись без похідних — фольклорист, фольклористика (М. Рильський).  Словник синонімів української мови
4. вивідний — Вивідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вивідний — ВИВІДНИ́Й, а́, е́. Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись. З його [пароплава-поплавка] вивідної труби вдень і вночі з глухим ревом ллється на берег могутній потік сірого мокрого грунту (Донч.  Словник української мови в 11 томах