1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вивідний

вивідни́й

-а, -е.

Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивідний — вивідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вивідний — ВИВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись. Вивідною канавою, забрьохані й брудні, вони [парубки] волокли побитого Вівденка (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  3. вивідний — ПОХІДНИ́Й перев. спец. (утворений, виведений тощо з іншого подібного), ВИВІДНИ́Й рідше. Від деякого часу уникають у нас і терміна фольклор, хоч, розуміється, не можуть обійтись без похідних — фольклорист, фольклористика (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  4. вивідний — Вивідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вивідний — ВИВІДНИ́Й, а́, е́. Який служить для виведення, видалення чого-небудь звідкись. З його [пароплава-поплавка] вивідної труби вдень і вночі з глухим ревом ллється на берег могутній потік сірого мокрого грунту (Донч. Словник української мови в 11 томах