вивіряння

вивіря́ння

-я, с.

Дія за знач. вивіряти.

Значення в інших словниках

1. вивіряння — вивіря́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вивіряння — ВИВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вивіря́ти. Придивляється, розмірковує Євген Сверстюк, порівнює, намагаючися при цьому зазирати вперед. Бодай на крок. Власне, заради цього – й озирання назад, вивіряння пережитого (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. вивіряння — ВИВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вивіря́ти.  Словник української мови в 11 томах