вивіряння —
вивіря́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вивіряння —
-я, с. Дія за знач. вивіряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивіряння —
ВИВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вивіря́ти. Придивляється, розмірковує Євген Сверстюк, порівнює, намагаючися при цьому зазирати вперед. Бодай на крок. Власне, заради цього – й озирання назад, вивіряння пережитого (з публіц. літ.
Словник української мови у 20 томах