Великий тлумачний словник сучасної мови

вигартовувати

вигарто́вувати

-ую, -уєш, недок., вигартувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Гартуючи, робити міцнішим, пружнішим.

2》 перен. Зміцнювати, робити стійким, витривалим кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вигартовувати — вигарто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вигартовувати — ВИГАРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАРТУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Гартуючи, робити міцнішим, пружнішим. Вдалося з'ясувати, що шаблю і клинок вигартували у Львові (з Інтернету). 2. кого, що, перен. Зміцнювати, робити стійким, витривалим.  Словник української мови у 20 томах
  3. вигартовувати — ВИГАРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАРТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Гартуючи, робити міцнішим, пружнішим. 2. перен. Зміцнювати, робити стійким, витривалим кого-, що-небудь. [Д. Жуан:] Яку я гарну вигартував душу! (Л. Укр., III, 1952, 375); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах