вигнанниця

вигна́нниця

-і, ж.

Жін. до вигнанець.

Значення в інших словниках

1. вигнанниця — вигна́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вигнанниця — ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Те саме, що вигна́нка. А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Леся Українка); Частину майна Варвари Губенко-Маслюченко згодилась приховати в себе актриса Ольга Горська, щоб потім поволі продавати і допомагати вигнанниці (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вигнанниця — ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вигна́нець. А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Л. Укр., І, 1951, 421).  Словник української мови в 11 томах