вигнанниця
ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вигна́нець.
А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Л. Укр., І, 1951, 421).
Словник української мови (СУМ-11)ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вигна́нець.
А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Л. Укр., І, 1951, 421).
Словник української мови (СУМ-11)