вигноювання

вигно́ювання

-я, с.

Дія за знач. вигноювати.

Значення в інших словниках

1. вигноювання — вигно́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигноювання — ВИГНО́ЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вигно́ювати. Вигноювання присадибної ділянки.  Словник української мови у 20 томах
3. вигноювання — ВИГНО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигно́ювати.  Словник української мови в 11 томах