Значення в інших словниках
-
виголити —
ви́голити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
виголити —
ВИ́ГОЛИТИ див. виго́лювати.
Словник української мови у 20 томах
-
виголити —
голи́ти / ви́голити лоб (ло́ба, чу́ба, чупри́ну і т. ін.), іст. Забирати в солдати (до 1874 р. призваним у царську армію виголювали передню частину голови). Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Т.
Фразеологічний словник української мови
-
виголити —
ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти.
Словник синонімів української мови
-
виголити —
ВИ́ГОЛИТИ див. виго́лювати.
Словник української мови в 11 томах
-
виголити —
Ви́голити, -ся см. виголювати, -ся.
Словник української мови Грінченка