виголити —
ви́голити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виголити —
див. виголювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виголити —
ВИ́ГОЛИТИ див. виго́лювати.
Словник української мови у 20 томах
виголити —
голи́ти / ви́голити лоб (ло́ба, чу́ба, чупри́ну і т. ін.), іст. Забирати в солдати (до 1874 р. призваним у царську армію виголювали передню частину голови). Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Т.
Фразеологічний словник української мови