Значення в інших словниках
-
вигребти —
ви́гребти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вигребти —
ВИ́ГРЕБТИ див. вигріба́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вигребти —
(кого?), -аю, -аєш, недок., вигребти, -бу, -беш, док. Бити, фізично знущатися з когось. Вигребти його по морді за такий налом!
Словник сучасного українського сленгу
-
вигребти —
ВИГРІБА́ТИ (гребучи, витягати, вибирати звідки-небудь щось сипке, розсипчасте), ВИГОРТА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ рідше. — Док.: ви́гребти, ви́горнути, відгребти́. Підчепив (Левко) мішок до підкоша і почав вигрібати муку (М. Стельмах); З печі вигребли жар (І.
Словник синонімів української мови
-
вигребти —
Ви́гребти, -гребу, -ребеш; ви́гріб, ви́гребла, ви́гребли; ви́грібши
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вигребти —
ВИ́ГРЕБТИ див. вигріба́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
вигребти —
Ви́гребти см. вигрібати.
Словник української мови Грінченка