вигребти

Ви́гребти, -гребу, -ребеш; ви́гріб, ви́гребла, ви́гребли; ви́грібши

Значення в інших словниках

1. вигребти — ви́гребти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигребти — див. вигрібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигребти — ВИ́ГРЕБТИ див. вигріба́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вигребти — (кого?), -аю, -аєш, недок., вигребти, -бу, -беш, док. Бити, фізично знущатися з когось. Вигребти його по морді за такий налом!  Словник сучасного українського сленгу
5. вигребти — ВИГРІБА́ТИ (гребучи, витягати, вибирати звідки-небудь щось сипке, розсипчасте), ВИГОРТА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ рідше. — Док.: ви́гребти, ви́горнути, відгребти́. Підчепив (Левко) мішок до підкоша і почав вигрібати муку (М. Стельмах); З печі вигребли жар (І.  Словник синонімів української мови
6. вигребти — ВИ́ГРЕБТИ див. вигріба́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. вигребти — Ви́гребти см. вигрібати.  Словник української мови Грінченка