1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вигребти

Ви́гребти, -гребу, -ребеш; ви́гріб, ви́гребла, ви́гребли; ви́грібши

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигребти — ви́гребти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигребти — див. вигрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигребти — ВИ́ГРЕБТИ див. вигріба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вигребти — (кого?), -аю, -аєш, недок., вигребти, -бу, -беш, док. Бити, фізично знущатися з когось. Вигребти його по морді за такий налом! Словник сучасного українського сленгу
  5. вигребти — ВИГРІБА́ТИ (гребучи, витягати, вибирати звідки-небудь щось сипке, розсипчасте), ВИГОРТА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ рідше. — Док.: ви́гребти, ви́горнути, відгребти́. Підчепив (Левко) мішок до підкоша і почав вигрібати муку (М. Стельмах); З печі вигребли жар (І. Словник синонімів української мови
  6. вигребти — ВИ́ГРЕБТИ див. вигріба́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. вигребти — Ви́гребти см. вигрібати. Словник української мови Грінченка