Значення в інших словниках
-
видалити —
ви́далити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
видалити —
[видалиетие] -л'у, -лиеш; нак. -лие, -л'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
видалити —
ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
видалити —
ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.
Словник синонімів української мови
-
видалити —
ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти.
Словник української мови в 11 томах