видалити

ви́далити

[видали^ети^е]

-л'у, -ли^еш; нак. -ли^е, -л'іт'

Значення в інших словниках

1. видалити — ви́далити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. видалити — див. видаляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видалити — ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. видалити — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.  Словник синонімів української мови
5. видалити — ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти.  Словник української мови в 11 томах