видобувач

видобува́ч

-а, ч., розм.

Те саме, що добувач.

Значення в інших словниках

1. видобувач — видобува́ч іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. видобувач — ВИДОБУВА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що добува́ч. Крім видобувачів, які здійснюють промислову розробку нафтогазоносних родовищ, транспортувальників магістральними газопроводами нафти і газу, є ще когорта експлуатаційників (з газ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. видобувач — ВИДОБУВА́Ч, а, ч., розм. Те саме, що добува́ч. Надійний фронт видобувачам чорного золота готують гірничопрохідники (Роб. газ., 1.ІV 1976, 1).  Словник української мови в 11 томах