видубити

ви́дубити

-блю, -биш; мн. видублять; док., видублювати, -юю, -юєш, недок., перех.

Обробити способом дублення (шкіру чи іншу сировину).

Значення в інших словниках

1. видубити — ви́дубити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. видубити — ВИ́ДУБИТИ див. виду́блювати.  Словник української мови у 20 томах
3. видубити — ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити.  Словник синонімів української мови
4. видубити — ВИ́ДУБИТИ, блю, биш; мн. ви́дублять; док., перех. Обробити способом дублення (шкіру або іншу сировину).  Словник української мови в 11 томах