Словник української мови в 11 томах

видубити

ВИ́ДУБИТИ, блю, биш; мн. ви́дублять; док., перех. Обробити способом дублення (шкіру або іншу сировину).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. видубити — ви́дубити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. видубити — -блю, -биш; мн. видублять; док., видублювати, -юю, -юєш, недок., перех. Обробити способом дублення (шкіру чи іншу сировину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видубити — ВИ́ДУБИТИ див. виду́блювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. видубити — ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити.  Словник синонімів української мови