виділення

ви́ділення

-я, с.

1》 Дія за знач. виділити і виділяти.

2》 Дія за знач. виділитися і виділятися.

3》 фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. виділення — ви́ділення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виділення — Надання якомусь мовному елементу особливої стилістичної ваги.  Словник стилістичних термінів
3. виділення — [вид'ілеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
4. виділення — ВИ́ДІЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́ділити і виділя́ти...  Словник української мови у 20 томах
5. виділення — Усунення з організму непотрібних продуктів обміну речовин, напр., через піт, випорожнення (дефекацію).  Універсальний словник-енциклопедія
6. виділення — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК...  Словник синонімів української мови
7. виділення — ВИ́ДІЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́ділити і виділя́ти. Він проводить дівчину до хутора й прямує додому з настирливою думкою, що не сьогодні-завтра треба поговорити з батьком про виділення (Стельмах, II, 1962, 343)...  Словник української мови в 11 томах