виділення
ВИ́ДІЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́ділити і виділя́ти.
В основу виділення таксономічних одиниць фізико-географічного районування покладено аналіз просторової ландшафтно-генетичної структури території з урахуванням площ і конфігурації ареалів ландшафтів (з наук. літ.);
Кабінет Міністрів України відновив своє рішення про виділення 350 га земель лісового господарства в Закарпатській області для розміщення туристичного комплексу (з газ.).
2. Дія за знач. ви́ділитися і виділя́тися.
Він проводить дівчину до хутора й прямує додому з настирливою думкою, що не сьогодні-завтра треба поговорити з батьком про виділення (М. Стельмах);
Сучасна наука розуміє під горінням будь-яку хімічну реакцію, що супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла (з наук.-попул. літ.).
3. фізл. Речовини, що виділяються людськими, тваринними або рослинними організмами (їх шкірою, органами і т. ін.).
Виділення залоз отруйних змій та скорпіонів використовують для виготовлення протисудомних препаратів (з наук. літ.);
– Цілком можливо, що ця порода кліщів насамперед випускає якийсь сік, виділення своїх залоз (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)