1. Словник української мови у 20 томах

виділення

ВИ́ДІЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ви́ділити і виділя́ти.

В основу виділення таксономічних одиниць фізико-географічного районування покладено аналіз просторової ландшафтно-генетичної структури території з урахуванням площ і конфігурації ареалів ландшафтів (з наук. літ.);

Кабінет Міністрів України відновив своє рішення про виділення 350 га земель лісового господарства в Закарпатській області для розміщення туристичного комплексу (з газ.).

2. Дія за знач. ви́ділитися і виділя́тися.

Він проводить дівчину до хутора й прямує додому з настирливою думкою, що не сьогодні-завтра треба поговорити з батьком про виділення (М. Стельмах);

Сучасна наука розуміє під горінням будь-яку хімічну реакцію, що супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла (з наук.-попул. літ.).

3. фізл. Речовини, що виділяються людськими, тваринними або рослинними організмами (їх шкірою, органами і т. ін.).

Виділення залоз отруйних змій та скорпіонів використовують для виготовлення протисудомних препаратів (з наук. літ.);

– Цілком можливо, що ця порода кліщів насамперед випускає якийсь сік, виділення своїх залоз (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виділення — ви́ділення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виділення — Надання якомусь мовному елементу особливої стилістичної ваги. Словник стилістичних термінів
  3. виділення — [вид'ілеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. виділення — -я, с. 1》 Дія за знач. виділити і виділяти. 2》 Дія за знач. виділитися і виділятися. 3》 фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виділення — Усунення з організму непотрібних продуктів обміну речовин, напр., через піт, випорожнення (дефекацію). Універсальний словник-енциклопедія
  6. виділення — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК... Словник синонімів української мови
  7. виділення — ВИ́ДІЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́ділити і виділя́ти. Він проводить дівчину до хутора й прямує додому з настирливою думкою, що не сьогодні-завтра треба поговорити з батьком про виділення (Стельмах, II, 1962, 343)... Словник української мови в 11 томах