Значення в інших словниках
-
вижити —
ви́жити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вижити —
[вижиетие] -жиеву, -жиевеиш; нак. -жиевие, -жиев'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
вижити —
ВИ́ЖИТИ див. вижива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вижити —
ви́жити / вижива́ти з па́м’яті. Від старості втратити здатність пам’ятати. Дід Михайло поступово виживав з пам’яті: спочатку забував імена знайомих, а згодом — і власних дітей (З журналу). ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́).
Фразеологічний словник української мови
-
вижити —
ВИЖИВА́ТИ (створивши комусь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу тощо), ВИКУ́РЮВАТИ. — Док.: ви́жити, ви́курити. Він гиркав на інженерів,.. залякував. І не тільки залякував, а й виживав (А.
Словник синонімів української мови
-
вижити —
Ви́жити, -живу, -живеш, -живуть; ви́живи, -вім, -віть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вижити —
ВИ́ЖИТИ див. вижива́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
вижити —
Ви́жити, -ся см. виживати, -ся.
Словник української мови Грінченка