виживати
вижива́ти
-аю, -аєш, недок., вижити, -иву, -ивеш, док.
1》 неперех. Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, скрутні умови існування і т. ін.
2》 тільки док., неперех. Мати змогу прожити, проіснувати де-небудь за рахунок якихсь коштів, засобів.
|| Прожити певну кількість років.
3》 перех., перен. Створивши кому-небудь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу і т. ін.
|| Знищувати, ліквідувати що-небудь.
Виживати з розуму — від старості позбуватися розуму, здорового глузду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови